Повна прекрасна жінка – це одне. Товста хихикаюча літня дівчинка — це інше…
Щастя може прийти у будь-якому віці. Але його, цей вік, треба усвідомлювати та приймати…
Є одна помилка, яку роблять у коханні зрілі жінки. Немолоді жінки, давайте прямо говорити. Тому що всі фрази на кшталт “я молода душею!”, “Жінці стільки років, на скільки вона виглядає”, – вони трохи лукаві. Жінці стільки років, скільки років тому вона народилася. Наприклад, 50. Або 60. Або більше. І це абсолютно нормально.
Виглядати можна чудово. Чудово. Але при цьому залишатися на самоті. Якщо немає бажання любити і бути поруч із кимось, якщо самотність — це вибір, то все гаразд. Є інші в людини смисли та цілі, треба її поважати за це. Це не самотність, а усамітнення.
А якщо хочеться кохання, але стосунки розпадаються? Іноді причина – у цій трагічній помилці, яку описав Мопасан.
Він описував роман Милого Друга, того ще пройдисвіт, з пані Вальтер. Їй у романі трохи за сорок, але в XIX столітті це був солідний вік. І виглядала вона розкішно; повна така доглянута жінка.
Але вона обридла коханій, хай і поганій людині, з простої причини: повна дама підстрибувала потішно, називала себе «пташкою» і «дівчинкою» і сюсюкала, як школярка. З нею таке від кохання сталося.
Слідом за спокійною осінню раптом настала безглузда чахла весна, — так це описує автор. І від кохання красива зріла дама почала поводитися як пустотлива товста дівчинка. Дисонанс був такий сильний, що коханий почав її уникати. Тяготитися почав відносинами. Спротивіла йому пані Вальтер, але вона не могла збагнути — що трапилося?
Ось це й сталося. Ми забуваємо, скільки нам років насправді. І можемо втратити гідність, властиву віку.Можна привабити любов пристрастю та статтю цариці Дідони, а не кокетством Джульєтти, — ось про що пише Мопассан. Дитяча поведінка зрілої жінки відштовхує. Воно дисонує з її образом, надає комічність. Повна прекрасна жінка – це одне. Товста хихикаюча літня дівчинка — це інше…
Щастя та любов у зрілості знаходять ті, хто не впадає у дитинство. Не намагається молодитися і говорити спеціальним тоненьким голоском, щебетати. Хто не підстрибує, зображуючи пташку. Хто з королівською гідністю приймає свій вік, як нагороду та досягнення, хто з повагою ставиться до себе.
І ось ці жінки знаходять свою половину набагато частіше, ніж літні дівчатка. Тому що головна умова щастя — відповідати самому собі, як вважали давні скандинави. Покращувати себе, прикрашати, поважати, але не зображати нікого. І пам’ятати своє ім’я, свій вік, свої досягнення, свої випробування, свій рід — ось це важливо для здобуття особистого щастя. Яке, безперечно, може прийти у будь-якому віці.