Жінка багато що пробачить. Якщо любить, звісно. Та навіть якщо не любить, а шкодує. Або поважає. Або просто від шляхетності – благородних жінок чимало. Образу може вибачити, грубість, обман, лінь. Навіть зраду.
Але є одна річ, яка не те, що не прощається, — теж мабуть прощається. Але непоправно погано впливає на стосунки. Завжди. Це ситуація, коли нас чоловік не захистив. І не має значення, від чого саме: від страшного собаки. Від грубого продавця чи охоронця. Від своєї власної рідні, яка спокійнісінько знущалася з нас. Це, до речі, найчастіше буває. Або від грабіжника, скажімо… Не має значення, від кого і від чого. І аргументи можуть бути найправильнішими: «Навіщо мені лізти в скандал?», «Жінки самі розберуться», «Ти сама можеш за себе постояти»… Можемо. І чудово можемо себе захистити у результаті. Поставити на місце родичів, що забагато собі дозволяють, і переслідувача здати в поліцію можемо. І відповісти грубіяну так, що він злякається та втече.
Але наш чоловік нас не захистив. І це запам’ятовується назавжди. І непоправно псує стосунки. Тому що захищати – головна здатність чоловіка, за яку все можна пробачити. Рятувати та захищати – ось у чоловікові головне. І в його коханні головне. Все інше можна забути та пробачити. І багато жінок, які перестали любити, не одразу згадують причину. Не хочуть згадувати – це тяжко. Але причина завжди є. І найчастіше вона саме в цьому – нас не стали захищати. І ми впоралися самі. І стали сильнішими і розумнішими…
Але такий чоловік не потрібний ні біологічно, ні психологічно; чоловік, який не може захистити свою жінку. І своє кохання. Тож захищайте нас, будь ласка. І пам’ятайте — найсильніша і найкоханіша жінка в душі ніколи не забуде, як її не захистили. Хоча іноді це — така дрібниця, правда ж…