ФУЧКИ РОДОМ З ЛЕМКІВСЬКОЇ КУХНІ, ЯКА Є ДУЖЕ ПРОСТОЮ І УЖИТКОВОЮ, А СТРАВИ – ПОЖИВНІ І НЕ КЛОПІТНІ.
Моя бабуся Люба дуже любила смажити пляцочки. Вона їх вміла зробити миттєво і “з нічого”, а вже як на господарці було щось, то робилися і “яблучка в шляфрочках”, і цибулячки, і з кабачків чи гарбуза, і вівсянички, і от, наприклад, фучки.
І от сьогодні, в пам’ять про бабусю Любу і з нагоди її іменин, в кухні ностальгійно пахне смаженими пляцками, бо я смажу фучки.
Вони родом з лемківської кухні, яка є дуже простою і ужитковою, а страви – поживні і не клопітні. Колись я напишу про неї більше, але наразі вернімося до фучків.
Робляться до непристойного просто –
Треба:
1 частина* квасної капусти
1 частина молока
1 частина муки
1 велика цибуля
3 яйка
кминок, пучка солі, пів чайної ложечки цукру, на кінець ножа соди
можна додати приправок до смаку – наприклад перцю, меленого коріандру.
*під 1 частиною тут я маю на увазі приблизно однакову кількість по об’єму ~ горня на 250 мл
- Отже, квашену капусту відтиснути, якщо мокра і порізати дрібненько.
- Цибулю посікти в дрібну костку.
- В мисці змішати молоко, муку, соду, сіль і яйця, щоб вийшло тісто, трохи густіше, ніж як на налисники.
- Додати капусту, цибулю і кмин, добре вимішати. Густина тіста має бути як густа сметана. Якщо трохи загусте – додати молока, а як трохи зарідке – муки.
- Смажити на олії з обох сторін до рум’яності.
Фучки дуже смакують із сметанкою, грибовим сосом, або просто притрушені бриндзьою і з горнятком кисляку.
