Щоб уникнути зайвих проблем на свою голову…
Світлана багато років тому переїхала жити в Австралію, але з деякими родичами, які залишилися жити на її батьківщині, вона продовжувала підтримувати зв’язок.
І ось минулого року її племінниця попросила у неї дозволу приїхати до неї у гості — пожити.
В Австралії таким як вона на той момент надавали повний комплект допомоги:
видавали тижневі допомоги та купони на їжу та одяг;
дозволяли записуватись на безкоштовні курси англійської;
допомагали знайти житло та оплачували його.
А якщо людина ще й не проти попрацювати, то й роботу їй підкинуть простеньку, щоб прогодувати себе змогла.
Племінниця приїхала, обжилася, влаштувалася на роботу, а потім стала всюди їздити та розважатися. Ну а що? Світлана все робила сама, з родички нічого не вимагала, ось та й влаштовувала собі свято.
Племінниця Світлану ніяк не турбувала, але й нічого доброго не робила також — жодного енергообміну з її боку взагалі не було.
Посуд чи ванну вона за собою не мила; їжу не готувала; рахунки не оплачувала (навіть частково); купонами на знижки чи щось безкоштовне не ділилася.
Якогось доброзичливого чи хоча б теплого відношення з її боку теж не відчувалося — піде рано-вранці, увечері повернеться і своїми справами займається.
Є така категорія гостей (і найчастіше вони зустрічаються серед близьких родичів), які, приходячи в будинок або навіть живучи в ньому якийсь час, начебто не роблять нічого поганого, а жити поруч із ними не хочеться.
Не те, щоб він повинен чи зобов’язаний це робити. Зовсім ні. Але тільки брати і нічого не віддавати – теж не можна. Родичі ви один одному чи просто друзі, але відносини гармонійні лише там, де обидві сторони щось вкладають.
Ця істина очевидна і зрозуміла, але тільки ми схильні забувати про неї. А пам’ятати про неї треба, щоб уникнути зайвих проблем на голову.
«У моє життя входять ті, хто хоче, і хто хоче йде, але є загальні правила для всіх гостей: заходячи — витирайте ноги, йдучи — зачиняйте за собою двері», — Харукі Муракамі.
Витирати ноги за собою потрібно не тільки на килимку перед дверима, а й в енергетичному плані бути вдячним і не користуватися чужою добротою і турботою.